День пам'яті жертв Голодомору
Щороку в четверту суботу листопада Україна відзначає День пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій. Це не свято , це - унікальна нагода всім: батькам, політикам, громадським діячам, замислитися над цією трагедією - ґеноцидом українців. А нам –учителям , батькам –це можливість відкрити дітям правду на приховані сторінки історії рідного народу.
Нелегко маленьким дітям та учням школи повністю зрозуміти жахи і жорстокості, які супроводжували Голодомор. Як зробити навіть такий важкий захід пізнавальним, емоційно наповненим та результативним знає талановитий та креативний педагог –організатор Балківського НВК Паламарчук Любов Олександрівна. Кожне слово, відеоряд ,емоції та зовнішній вигляд ведучих мітингу-реквієму "Голодомор в Україні – біль нашого народу" викликали у присутніх тремтіння душі та серця. Цьогоріч учні 3 класу під керівництвом Овчарук Ванди Анатоліївни запропонували використати символом 85-ї річниці Голодомору «Незабудьки пам'яті» , які власноруч виготовили напередодні .
Під час мітингу школярі перегорнули сумні сторінки історії України в документальних фактах, переглянули мультиплікаційний фільм «Голодний дух» про спогади очевидиці голоду.
А ще усі присутні мали можливість запалити свічку пам’яті за мільйонами жертв Геноциду. Нехай ці свічки горять зараз в кожній оселі , в кожному серці. Адже 85 років тому померлих від голоду не відспівували та не ховали за християнськими звичаями. Їх душі й досі блукають не упокоєними.
Кожен клас виготовив композицію , присвячену цій події .Тут були використані різні ідеї: хліб і криваві ягоди калини, п’ять колосків з траурною стрічкою, лялька-мотанка у чорній накидці, паперові долоньки першокласників зі жменькою зерна… Та усі ці роботи говорять про одне: наші діти усвідомлюють усі причини та наслідки страшної трагедії Голодомору 1932-1933 років та шанують пам'ять про своїх предків , невинно замучених більшовицьким режимом.
Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодомором 1932-1933 років, загоїти не можливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя.
Згадайте нас - бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали ви.
Немає коментарів:
Дописати коментар